Якби ви знали, як важко зібрати людей на Майдан. Коли Майдан уже є, всім можна визначатися – йти туди чи ні. А от зібрати людей на Майдан дуже важко. Адже навіть коли є протестний потенціал, не факт, що цей потенціал готовий втілитися у реальне суспільне протистояння.

Ще важче утримати людей на Майдані впродовж тривалого часу. Невелика таємниця, що олігархи, їх партнери та політичні менеджери управляли Майданом 2013-2014-их років. Кожен раз, коли люди протягом Майдану 2013-2014-их років від безвиході та безглуздості уже готові були розійтися, менеджери Майдану придумували нову провокацію чи нове насилля від влади, і люди залишалися на Майдані.

Я пам’ятаю, скільки сил докладали тоді я та мої колеги, що придати цьому бунту якісь важливі смисли революції. Значна кількість цих смислів дуже швидко була втрачена через відсутність ефективної організації громадських сил, які не змогли протистояти відновленому олігархічному консенсусу після перемоги Революції Гідності.

І от ми знову напередодні чергового бунту, який знову навряд чи управляється громадськими активістами концептуально та програмним чином.

Ситуація в Україні напередодні бунту

Чим же нинішня ситуація відрізняється від ситуації до Майдану 2010-2013-их років та від ситуації 2014-2016-их років?

Не дивлячись на деякі реформи за європейськими зразками в Україні, олігархізація економіки, корупція влади та чиновницько-олігархічне здирництво щодо громадян не менші, а за деякими даними навіть більші, ніж в 2010-2013-их роках.

Водночас зараз ми знаходимося в принципово іншій ситуації, ніж знаходилися в 2014-2016-их роках. А саме – олігархічний консенсус через жадібність та безпринципність нинішньої влади знищено.

Це звичайно не означає, що знищено олігархізацію, бо в Парламенті олігархічні групи продовжують існувати, тарифне і ціно-товарне здирництво в жорстко монополізованій економіці продовжується, а ЗМІ контролюються так, як в дореволюційні часи нікому з владоможців і не снилося.

джерело

Загрузка...