Давайте я вам швиденько поясню, що відбувається.

– були виведені з-під дії Закону про державну службу всі голови місцевих облдержадміністрацій, і щодо них була знята вимога політичної неупередженості. Це – перший крок до контролю за дільницями по схемі “точковий вкид” (я її недавно розкладав в своїй статті), до якої планує вдатися Порошенко. Як і Янукович, він вчисту програє Юлії Тимошенко, а тому єдиний шанс виграти вибори – і не поср*тись із Заходом – контроль за виборчими дільницями.

Тільки якщо Янукович все-таки мав ядерні регіони, то Порошенко їх не має, як показали вибори до ОТГ. Ага, ви правильно зрозуміли – вибори близько, і значно ближче, ніж планували схемщики на Банковій. Причому настільки близько, що часу на формування ударного маркетинга немає, надія тільки на фальшування.

– був прийнятий Закон про ЖКХ, в редакції, яка сильно нагадує те, що існує зараз в РФ, а до цього існувало в СРСР – із “домоправителями” (сиречь, управдомами), і практично повним бесправ’ям споживача. Як вишенка на торті – введено пеню, яка дозволить повністю і безповоротно загнати манюпаса в боргову яму і розпочати процес масової реприватизації жител із метою утворення “житлових олігархів” і де-факто закріпачення населення.

Але дата введення відтермінована – до 01.01.2019. Значить, вибори плануються наступного року, і планується їх виграти будь-яким способом – щоб розпочати реприватизацію вже після цементування власної влади, можливо, маючи за собою акцію устрашення у вигляді придушеного бунта (див. збільшення витрат на внутрішні війська і право застосовувати армію всередині країни).

– скандал із Польщею, в центрі якого чомусь завжди поміщають польського міністра Ващиковського та голову українського Інституту національної пам’яті В’ятровича – це не про УПА, не про Бандеру, і навіть не про “волинську різню”. Це знову ж таки про перетворення України на пострадянську деспотію. Зверніть увагу, Ващиковський окремо заявив, що Польща може стати “адвокатом України” в умовах, коли Угорщина і Румунія уже діють проти України. Поляки попросту зметикували, що скоро наша влада стане повністю невиїзною, а країна перетвориться на “Білорусь-2”, і необхідний буде хтось, через кого наші можновладці будуть торгувати електрикою, газом, нафтою і всіма іншими ресурсами, які вони присвоїли.

Польща відкритим текстом пропонує себе у якості такого “агента-адвоката”, а за це вимагає плату – формальний акт підкорення – щоб продемонструвати, хто в цій зв’язці буде встановлювати ціни.

Крім того, Польща цього року працевлаштувала офіційно більш як мільйон українців. І це треба якось пояснити польському виборцю, який в невибагливих емігрантах бачить загрозу своєму благополуччю – бо ж українці польські умови вважають раєм навіть при нижчій платні, і займають робочі місця. Цим скандалом правляча партія надсилає їм месидж – це не українці заполонили Польщу, а то ми, гонорові нащадки Жечі Посполитої, підкорили Креси і тепер кугути знову працюють на панів, як було в старі добрі часи.

Загальний висновок зробіть самі, він очевидний.

І да: все це іще можна поламати. Іще можна.

Вячеслав ІЛЬЧЕНКО