«Задокументовано факт вимагання прокурором Львівської місцевої прокуратури №1. Під час одержання неправомірної вигоди у розмірі 12 000 грн. корупціонера затримано», – такий пост з’явився більше двох років тому у фейсбуці.

Під промовистою назвою: “Генінспекція продовжує чистку і в піст”.

Тобто, йшлося про Генеральну інспекцію Генпрокуратури.

На думку автора — допис дотепний. Бо чоловік навіть смайлика поставив.

Для “непосвячених людей” ця подія набула неабиякого резонансу. Із числа безпрецедентних.

Адже за останні 10 років, затримань прокурорів на Львівщині я знайшов лише три. І ще одне – коли прокурор сама давала хабар.

Та й то, усі вони стосувалися працівників низової ланки, що не були представниками впливових юридичних династій.

Солодка помста

У історії насторожило одне — описуючи затримання, Генпрокурор Луценко, фактично розголосив дані оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування.

Луценко вказав прізвище, ім’я, по-батькові затриманого.

В принципі – після того, як Генпрокурора звільнять – він може мати чималі судові проблеми.

Адже, порушив презумпцію невинуватості цього прокурора, оскільки ще до рішення суду назвав його «корупціонером» і сказав, на якому факті його затримано (справа “Шагін проти України”  — свідчення цього).

Скоріш за все, не випадковою була ідентифікація Миколи Каліфіцького.

Десятки ЗМІ блискавично підхопили цю новину. А далі – журналісти вже і написали, що це затримано сина Олександра Каліфіцького.

Останній — у минулому один із найвпливовіших працівників органів прокуратури.

Олександр Каліфіцький, за Януковича, керував прокуратурою Івано-Франківської області, а потім, до самої Революції – очолював Головне слідче управління Генпрокуратури.

фото — http://pda.pravda.if.ua

У ЗМІ його називали особою, наближеною до Рената Кузьміна – першого заступника Генпрокурора.

А ще – керівництво відправляло Каліфіцького на телебачення.

12 листопада 2010-го він був серед учасників програми “Шустер Live”. Каліфіцький на той час керував Головним управлінням з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури.

І, у прямому ефірі, він погрожував екс-міністру внутрішніх справ Луценкові порушенням кримінальної справи.

Наступного місяця Луценка заарештували.

Я вважаю за необхідне відтворити запис програми в тій частині, де Каліфіцький погрожує мені, що буде порушено кримінальну справу, а потім цю погрозу було реалізовано. Я клопочу, щоб на диску було знайдено цей епізод», — скаже згодомЛуценко із клітки, під час засідання суду.

Він знає усіх суддів

На цій історії якнайяскравіше можна показати пов’язаність в прокурорсько–суддівському середовищі Львівщини.

Минуло більше двох років. Провадження по Каліфіцькому так і не можуть почати розглядати по суті в суді.

А все тому, що виявляється екс–прокурор знайомий буквально із всіма суддями Сихівського районного суду Львова. Та з великою кількістю працівників. Усе – звісно, в силу службових обов’язків.

І не дивно – Каліфіцький приймав участь у 251-ій справі у цьому суді.

Відповідно, семеро суддів, один за другим, взяли самовідвід. І склалася ситуація, що взагалі не залишилося кому справу Каліфіцького слухати.

Врешті, скерували провадження до іншого суду.

Тут – все продовжується. Але – самовідвід уже беруть прокурори. Які підтримують державне обвинувачення. Бо із тими – Каліфіцький працював, а з тими – підтримував дружні відносини. Ще з іншим – разом жили на курсах перекваліфікації.

Так вже п’ять прокурорів змінили.

І це стосується простого, рядового працівника районної прокуратури. А його “пів Львова знає”.

Рівне-Київ-Запоріжжя

Батько Віталія Коморного, з прокуратури Львівщини, працював на Рівненщині прокурором області.

Ігор Коморний. Фото – ogo.ua

А потім – керівником відділу в Генпрокуратурі, який займався представництвом в судах.

Брат Віталія Коморного — Олександр — суддя Львівського окружного адмінсуду.

О.Коморний. Фото – Львівський торговельно – економічний університет

Дмитро Чувашов, двоюрідний брат Віталія та Олександра Коморних – в Запорізькій області — заступник керівника місцевої прокуратури.

Один район

Випадків суддівсько — прокурорських династій – хоч греблю гати. І чомусь, посади таких прокурорів – неодмінно повинні бути пов’язані із участю в судах.

От прокурор Олена Данилів. Працює у відділі, що і підтримує державне обвинувачення, в  прокуратурі Львівської області.  Ходить в суди як державний обвинувач.

А її чоловік – суддя Пустомитівського районного суду Євген Данилів.

Але на нинішній посаді Олена Данилів із 2013-го.

А до цього, майже 16 років відпрацювала в прокуратурі Пустомитівського району.

Один район, прокуратура та суд — це явний конфлікт інтересів.

Звичайно, я не згадував у публікаціях усіх прокурорських династій та їхніх родин на Львівщині. Для цього потрібно написати з десяток статей. Про Марківих, Букаловських, Сливки, Сенечиних, Ніколіних, Поповичів, Українець, Андрес, Слиш, Зданкевич тощо.

Позиція експертів

Проблема суддівських династій — вона існує, і цієї також кругової поруки… Зберігається така тенденція, що дуже багато родичів є в судах, прокуратурі, в інших органах правопорядку. Я не можу сказати, що це сама проблема в собі. Питання в тому, наскільки об’єктивно так склалося. Навряд чи. Тому що досить тривалий час в непрозорий спосіб було – призначалися і дуже часто потрапляли за принципом родинних зв’язків, — каже Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності, у минулому суддя.

Правозахисник Віктор Чарномський уже десять років особисто знає як працюють прокурори та судді:

Є так званий процесуальний прокурор, який по закону фактично не несе ніякої відповідальності за погано проведене слідство. Але він впливає. Слідчий, який веде справу, повністю залежний від цього прокурора. Він не може зробити крок вправо, крок вліво – не погодивши це з прокурором.

Адже у прокурора є влада притягнути слідчого до дисциплінарної відповідальності. Або ж навіть – відкрити кримінальне провадження – до прикладу, за недбале ставлення до своїх посадових обов’язків.

Тотальна більшість прокурорів не прийшли з вулиці та не “прийшли” по конкурсах. Вони працюють – бо за ними стоять їхні батьки та родичі.

У цій системі – пред’явити чи ні обвинувачення – вирішується у родинному чи дружньому колі – за чашкою кави або чаю.

Родинні клани спрямовують свою діяльність на особисте збагачення, — переконаний Віктор Чарномський.

Питання узгоджене в прокуратурі області

А тим часом, 2016-го Україна та ЄС спільно визначили програму реформ (Порядок денний асоціації). Ключовою є боротьба з корупцією та реформа органів прокуратури. Допомога Україні — 304 мільйони євро.

Плюс – в рамках “Програма реформи верховенства права” — Україні передбачено 52,5 млн. євро.

Ще — 83 мільйони євро – в рамках програми EUAM Ukraine. Місія сприяє реформам, зокрема зменшенню корупції.

Напевне, Європейські платники податків були б шоковані, від стану в прокурорсько–юридичному середовищі. Пов’язаності та династійності усіх кланів. Про які реальні результати від отриманої фінансової допомоги, зокрема і на реформування органів прокуратури, може йтися?

От, згадував я тих п’ятьох затриманих прокурорів у Львівській області. Це все, що я знайшов за десять років.

Думаєте вони ось так собі самодіяльністю займалися?

Оце, у суді над екс — прокурором із Бродівського району. Відеозапис негласних слідчих дій переглядали учасники справи.

Що видно на відео? Прокурор Володимир Лук’янчук у своєму кабінеті роздруковує та передає обвинуваченому аркуш. Тому, у кого він гроші ніби вимагав.

Аркуш паперу з надписом.

“Питання про перекваліфікацію та умовне покарання узгоджене в прокуратурі області куди потрібно заслати 700 доларів. 700 доларів до кінця дня / 700 – 22.07.2015 року (день перед судом)”.

Справа В.Лук’янчука продовжує слухатися в суді.

Ага, реформи. Питання “узгоджене в прокуратурі області”.

*У матеріалі використано дані Єдиного державного реєстру судових рішень та Реєстру декларацій родинних зв’язків і доброчесності.

** Працівникам прокуратури та митної служби, згаданим у розслідуванні, на офіційні адреси відповідних підрозділів цих держструктур, були надіслані запити про доступ до публічної інформації. У всіх випадках, надійшли листи, що запитувана інформація не є публічною.

Незважаючи на це, я знову спробував отримати та подати позицію згаданих дійових осіб. Тому, аналогічно, були надіслані прохання про коментар із переліком запитань. Із митних органів надійшли відповіді, що дані звернення не приймаються до опрацювання, оскільки не адресовані керівництву. Також, не дало результату звернення до прес-служби.

Натомість, від працівників прокуратури, відповідей на “прохання про коментар” не було отримано.

Тарас Зозулінський

 

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.

Друга частина розслідування за посиланням