Новини 365

Допомога Заходу Україні досить нестабільна. Періоди, коли її достатньо, змінюються періодами снарядного голоду, коли українська армія змушена залишати позиції. Але у критичний момент Захід знову активізовується – і ситуація вирівнюється.

Чи можна, з огляду на таку поведінку наших партнерів, зробити висновки, що Захід хотів би контролювати розпад Росії і саме тому чітко дозує допомогу Україні? І коли може початися розпад Російської Федерації? На ці запитання в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA відповів російський публіцист, голова фонду “Стоп Російський Терор” (США) Герман Обухов.

– Секретар РНБО (вже колишній) Олексій Данілов нещодавно заявив: “Росія розпочинає процес абсолютної деколонізації. Це відбуватиметься прискореними темпами. Саме до цього треба готуватись Заходу”. Чи бачите ви сьогодні певні ознаки того, що національні околиці Росії замислюються над тим, щоб вийти з-під контролю Москви?

– Загалом поступово все йде саме до цього. Стосовно того, чи треба готуватися, гадаю, навіть президент Байден не знає, буде це чи ні, оскільки подібні процеси непередбачувані. Це як із розпадом Радянського Союзу. Він також був несподіваним для ЦРУ, Америки й усього Заходу.

Тому, коли і що станеться у Росії, мабуть, відомо тільки Богові. Але до цього справді все йде, оскільки це буде результатом поразки у війні, яку веде Росія в Україні.

Ми припускаємо, які сюрпризи для Росії готує Захід, зокрема Німеччина, Велика Британія та пара-трійка інших країн. Поки що про це ніхто не говорить публічно, але багато хто здогадується. Я теж не хотів би уточнювати. Але від цього змінюватиметься ландшафт на полі бою і будуть контроперації, які спричинять просто катастрофічний ефект на весь розклад, який ми сьогодні маємо.

Після цього розпочнуться процеси, про які ми говоримо. Поки не відомо, що це буде: деколонізація чи, навпаки, “колонізація”, коли Росія втратить території України, які вона з таким пафосом “приймала” до свого складу. Коли буде втрачено кілька таких регіонів, розмови про якусь перемогу стануть повним нонсенсом.

Найімовірніше, це станеться, попри снарядний голод ЗСУ, про який зараз багато пишуть. Потроху процес іде. І я, перебуваючи у Києві, знаю, що жодного катастрофічного становища на фронті в української армії немає. Так, є певна нестача снарядів, ракет, але це компенсується вже найближчими днями, все буде налагоджено.

Щодо Росії, то я не знаю, що вони робитимуть. Економіка там тріщить, проблеми з нафтою, паливом тощо.

– Є така конспірологічна теорія, що Захід хотів би зробити розпад Росії контрольованим і саме тому чітко дозує допомогу Україні. Знову ж таки, ви сказали вище, що програш у війні і стане початком розвалу РФ.

– Так, у цій теорії щось є. Ба більше, війна, що затягнулася, впливає і діє на економіку Росії. Насправді там не все так добре, як здається. Ціни зростають, народ усе більше й більше незадоволений, попри всі цифри, які мають вселяти оптимізм. Ці цифри не відповідають дійсності.

Однак я припускаю, що близько половини чи трохи більше населення Росії не надто розумні. Звичайно, вони проголосували за Путіна просто з тих міркувань, що нехай краще буде так, головне, щоб не гірше.

Можливо, щодо Росії буде ухвалено ще жорсткіші санкції. Як ми пам’ятаємо, війну в Афганістані програли внаслідок санкцій, перш за все ембарго на російську нафту. І економіка сказала своє слово. І це теж треба враховувати, що, крім протистояння на полі бою, є ще й сильний економічний фактор.

– Ви говорите про економічні втрати Росії від цієї війни, але ще є чималі людські втрати. Їх уже більше ніж 400 тисяч. Причому передусім це гарматне м’ясо з національних околиць, не з Москви, не з Петербурга. І саме про національні околиці, які можуть зробити свій вибір, ми сьогодні й говоримо. За вашими оцінками, чи можуть ці величезні втрати стати каталізатором відділення регіонів від Росії?

– Можуть, але коли буде вже зовсім нічого їсти. Все зводиться до дуже прозаїчної формули. Якщо центральна влада, Москва, російська армія буде ослаблена настільки, що вона буде неспроможна контролювати віддалені автономні республіки, околицю, люди просто скажуть: навіщо нам годувати Москву? Про це вже колись говорили. Наприклад, багато районів у Сибіру не знають, що таке Москва. До неї летіти й летіти.

Власне, щось подібне сталося у Радянському Союзі. Центральна влада ослабла, і всі ці республіки – Грузія, Україна, Білорусь, особливо країни Балтії одразу ж втекли від Москви якнайдалі. Я очікую, що те саме станеться і з РФ. Але на першому місці тут економіка.

Програна війна, звичайно, сприятиме цьому. Але стан економіки буде наслідком війни, тут прямий зв’язок, прямий наслідок.

Зверніть увагу, що сьогодні майже всі гроші в Росії витрачаються на війну. Про жодний розвиток не йдеться. Усі ці розмови у Кремлі – лише для внутрішнього споживання. Всі знають, що реальні справи геть інакші.

Й, авжеж, Захід хотів би якось контролювати процеси у Росії. Але як він може контролювати, для мене залишається загадкою. Тому що неможливо передбачити, хто куди піде, чому, хто раніше, хто пізніше.

Але це не буде завтра, не буде цього року. За моєю оцінкою, я припускаю, що це буде 2026 рік.