17 Квітня, 2024 9:59 pm

Мобілізація в Україні: хто має з’явитися до ТЦК з 1 квітня і які зміни чекають на українців

У квітні кілька категорій громадян мають добровільно, не чекаючи на повістку, з’явитися до військкомату.

В Україні, допоки не ухвалено новий закон про мобілізацію, діють чинні правила щодо військового обліку. Тому у квітні кілька категорій громадян мають добровільно, не чекаючи на повістку, з’явитися до військкомату. Тим часом оборонний комітет завершив роботу над законопроєктом. Що нового там, коли ухвалять закон і якими міфами російська пропаганда накачує український медіапростір, йдеться в ексклюзиві Вікторії Гнатюк TSN.ua.

Роботу над правками завершено

Оборонний комітет завершив роботу над правками в законопроєкті про мобілізацію, а нагадаємо, їх було понад 4 тисячі. Це рекорд, жартували між собою раніше нардепи.

Цей документ Верховна Рада України має ухвалити у другому читанні. Втім, поки новий закон не набув чинності, в Україні діє положення щодо військового обліку, яке затверджено Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, законами про мобілізаційну підготовку та військовий обов’язок.

Хто має сам прийти до ТЦК з 1 квітня?

Відповідно, є кілька категорій громадян, які мають прийти до ТЦК та СП у квітні, не чекаючи на повістку. Отож, до військкомату від 1 квітня мають з’явитися військовозобов’язані чоловіки, призовники чи резервісти, щоб:

  • отримати дозвіл на зміну місця проживання у разі переїзду до іншого регіону і також з’явитися до ТЦК за новим місцем проживання для того, щоб наново стати на військовий облік, щоб зняти себе з військового обліку, якщо необхідно виїхати за кордон більш ніж на три місяці, повідомити про зміну персональних даних, зазначених у ст.7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”.

Зробити це потрібно протягом 7 днів. У разі втрати чи псування військово-облікового документа, для звірки персональних даних із даними ТЦК, нагадаємо, що робити потрібно кожні п’ять років, а також до військкоматів треба з’явитися тим, хто має подати документи до ТЦК, який підтверджує право на відстрочку від призову на строкову військову службу. Робити це потрібно щороку до 1 жовтня.

Коли буде закон і що вирішив оборонний комітет?

Втім, коли запрацює новий закон про мобілізацію – питання. До зали голосування за різними прогнозами, він можливо потрапить посеред квітня, адже щонайменше ще тиждень Рада не буде збиратися на засідання.

Раніше нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк пояснював, що по-перше, ще буде одне засідання, де розглянуть додаткові комітетські правки. По-друге, треба ще рішенням Комітету затвердити всю таблицю. Тут графік невідомий поки. І лише після цього опрацьований законопроєкт потрапить до зали голосування.

А поки нагадаємо, що виправив оборонний комітет. Наприклад, питання ще лишаються до рішення щодо демобілізації. 27 березня нардеп Гончаренко повідомив, що комітет підтримав правку до мобілізаційного законопроєкту про демобілізацію після 36 місяців військової служби, але тепер це відбуватиметься за рішенням президента. Однак, яким чином це працюватиме на практиці – наразі ніхто не пояснює. Крім цього, за його словами, обговорюються й інші варіанти. Приміром, демобілізація після 36 місяців служби, але 18 із них мають пройти на передовій.

Демобілізація строковиків

А вже з 2 квітня в Україні розпочнеться демобілізація строковиків. Під час неї військовослужбовці, у яких завершився термін строкової служби під час дії воєнного стану, звільняються в запас. Крім того, повідомлялося, що демобілізовані строковики в Україні отримають річну відстрочку від мобілізації.

Кількість таких солдатів не розголошується зі зрозумілих причин. При цьому, у них буде можливість за власним бажанням підписати контракт із ЗСУ, якщо вони побажають продовжити службу.

Тим часом гострим питанням залишається сама мобілізація. Раніше була заява, що на фронт потрібно пів мільйона нових бійців, втім днями головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що мобілізовувати ще 500 тисяч людей не треба. Цю цифру в рази зменшили після внутрішних аудитів та перевірок.

Що “викинули” із законопроєкту?

А тепер щодо скандальних пунктів. Створювати електронний кабінет змушувати не будуть, це зроблять правом, а не обов’язком. Тому оновити особисті дані протягом 60 днів можна буде або в кабінеті добровільно, або ж піти до ТЦК. Електронний кабінет пропонують зробити на базі реєстру військовозобовʼязаних “Оберіг” або в ЦНАП.

Також комітет відхилив статті про електронні повістки. Для громадян, які самостійно прибудуть у ТЦК СП з відношенням від конкретних військових частин, передбачили можливість служби після навчання в цих військових частинах.

Також оповіщувати людей будуть не старости у територіальних громадах з постійним населенням до 10 тисяч людей, а районні держадміністрації.

Щодо мобілізаційного віку останнім часом було багато питань. Зараз вже точно ясно, що його знизять до 25 років. Однак 26 березня в мережі з’явилася новина від нардепа Дмитра Разумкова, що мобілізувати зможуть уже навіть 18-річних.

Але члени комітету таке формулювання назвали, скажімо так, не зовсім коректним. Зокрема, Соломія Бобровська зазначила, що з 18 до 24 років чоловік зможе обирати час проходження базової військової служби, бо строкової вже немає. Інша нардепка, Ірина Фріз додала, що під час воєнного стану строк такої військової служби буде складати три місяці, у мирний час – п’ять місяців.

Відстрочка за гроші: що вирішили?

Ну, а ще врешті скасовується “зрадонька”. Мова йде про “війну для бідних” або іншими словами, що ті, хто багато заробляють, можуть забронюватися від мобілізації. Поки що комітет відхилив прив’язку до зарплат, а можливість бронювання пропонують залишити для тих, хто працює на критично важливих підприємствах, в органах державної влади: працівники категорії А будуть заброньовані усі, а категорії Б та В на 50%.

Бронювати зможуть також працівників Національній поліції України, Національного антикорупційного бюро, ДБР та прокуратури, Бюро економічної безпеки України, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби України, Служби судової охорони, судів, установа системи правосуддя й органах досудового розслідування; працівників патронатних служб органів державної влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України. Порядок, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги визначатимуть цим законом й актами Кабінету міністрів України.

Нагадаємо, що раніше під час засідань комітету хотіли включити до другого читання норми про можливість бронювати військовозобов’язаних з певним рівнем зарплатні. Починаючи від 35 тис. грн на місяць чи за умови щомісячної сплати 20 тис. грн військового збору. Однак ці пропозиції відхилили навіть без обговорень. Також комітет підтримав рекомендацію НАЗК запровадити обов’язкову фото та відеофіксацію під час вручення повісток від представників ТЦК і СП.

Серед свіжих рішень – ще одна ключова новація, з ухилянтів таки знімуть всі обмеження, запропоновані в першому читанні. Отже, комітет ухвалив виключити всі пункти про заходи впливу, тобто про обмеження/блокування: водіння транспортних засобів та блокування рахунків.

Зазначимо, нардепи подали понад 300 ідентичних правок, у яких наголосили на недоліках і протиправності механізмів, запропонованих урядом. Попереду ще розгляд консульських обмежень на отримання паспортів, відчуження чи набуття майна для тих українців, які перебувають за межами держави й не стають на військовий облік.

Кому ще нададуть відстрочку?

Не менш гострим було і питання про відстрочки. Наразі відомо, що цю можливість залишать усиновлювачам, на утриманні яких перебуває одна дитина і більше, які до моменту усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування; опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває принаймні одна дитина-сирота або діти, позбавлені батьківського батьківського піклування віком до 18 років.

Відстрочку також хочуть залишити одному з батьків, які мають дитину до 18 років, якщо другий відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також жінкам і чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18, крім тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів за три місяці.

Також на війну не забиратимуть жінок і чоловіків, які мають дитину до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, а також якщо особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або записом про батька в книзі реєстрації народжень на підставі частини першої 135 ст. Сімейного кодексу.

Крім цього залишать право на відстрочку тим, хто виховує дитину віком до 18 років з інвалідністю, тим, хто має на утриманні повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи.

Також до другого читання комітет рекомендував не мобілізувати тих, хто: має дружину або чоловіка з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи; має дружину або чоловіка з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, установленої внаслідок відсутності кінцівки, кистей рук, кисті руки, стоп ніг, одного з парних органів чи онкологічного захворювання, розумових, психічних вад або наявності в такої особи неповнолітньої дитини. Що важливо, що в першому читанні згадки про таких дружин чи чоловіків з інвалідністю III групи взагалі не було.

Хто залишився без відстрочки?

Водночас комітет не підтримав відстрочку: для прокурорів органів прокуратури. радників, помічників, прессекретаря президента, працівників секретаріатів голови Верховної Ради, його першого заступника й заступників, працівників секретаріатів депутатських фракцій, груп у парламенті, працівників патронатних служб прем’єр-міністра й інших членів уряду та інших державних органів.

Однак нардепи зазначають, що ці категорії, як і прокурори, матимуть право на бронювання згідно з порядком, який встановив Кабмін. Але не на безумовну відстрочку від мобілізації.

Також відхилили норми про відстрочку для: осіб начальницького складу НАБУ й ДБР; співробітників МЗС України й осіб, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний та Повноважний Посол; релігійних проповідників, наставників або інших священнослужителів релігійних організацій; працівників позашкільної освіти; творчих працівників, реставраторів, головних зберігачів фондів і керівників національних закладів культури. Також вирішилася доля аспірантів.

Нагадаємо, що особливо галасу наробила новина, що аспірантів на контракті можуть мобілізувати, а бюджетників – ні. Цю ідею відхилили і тепер на категорії “бюджетник чи контрактник” аспірантів ділити не будуть.

Також призову не підлягатимуть: студенти денної або дуальної форми навчання, які здобуваються рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий; докторанти й особи, зараховані на навчання до інтернатури; наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Скандали з мобілізацією

Тим часом в Україні не вщухають скандали з “мобілізаційними методами” ТЦК. Втім, частенько грунт для сварок підігріває ворог. У Житомирському обласному ТЦК та СП вирішили розвіяти міфи, які запускає російська пропаганда про мобілізацію в Україні. Передусім виклик до ТЦК для уточнення даних про людину. Її основна мета полягає в тому, щоб люди прийшли й оновили свою особисту інформацію.

Доволі розповсюджена претензія до працівників ТЦК, яка трапляється у соцмережах, — що повістки вручають чоловікам з інвалідністю. Однак якщо чоловік отримав інвалідність після приписки до призовної дільниці або взагалі не стоїть на обліку в ТЦК, то там про його інвалідність знати не можуть.

Такі випадки регламентуються Постановою міністра оборони №1487 від 30 грудня 2022 року, де і вказано, що у разі зміни персональних даних, наприклад, шлюб, зміна стану здоров’я, народження дитини, військовозобов’язані чоловіки мають протягом 7 днів повідомити про це ТЦК. Тобто якби чоловіки вчасно звертались до ТЦК, таких випадків було б суттєво менше.

До речі, військовий облік ведеться також у місцевих радах, ЦНАПах та на підприємствах, де чоловіки працюють, тобто інформацію потрібно подавати й туди. Щодо відстрочок історія подібна.

Та й навіть після визнання військово-лікарською комісією придатними до військової служби чоловіки не вирушають одразу на фронт. Якщо людина не проходила військову службу раніше, її відправляють до одного з навчальних центрів. Якщо ж досвід служби є, то вона може проходити навчання та злагодження вже у військовій частині, яка зацікавлена у такому фахівці.

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *